Автори ідеї в День Конституції вирішили креативно поборотися з ворожою мовою, а отримали звинувачення у неповазі до основного закону
У День Конституції 28 червня на славу відрекламувала себе київська книгарня "Сенс". Видавці звернулися до, на жаль, безпрограшного в сучасній Україні ходу - мовного скандалу, і він вдався. Книгарня дарує покупцям екземпляр Конституції з викресленим фрагментом статті, в якій йдеться про російську мову та гарантії її захисту.
Акція справді викликала резонанс, але думки українців кардинально розділилися - від беззаперечної підтримки "Сенсу" до звинувачень у нацизмі та неповазі до Конституції. Свій маркетинговий хід "Сенс" пояснив у соцмережах та проілюстрував фрагментом тексту статті 10 Конституції, в якому закреслено фразу. Йдеться про положення "в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин", де слово "російської" закреслено.
Про всяк випадок книгарня обмовилася, що Конституція України - це основний закон, символ єдності та незалежності. Але у "Сенсі" заявили, що "деякі її статті потребують перегляду й оновлення". Також там пояснили, що саме не подобається – російська мова єдина окремо названа серед мов меншин, що підкреслює її особливий статус – і це не добре.
"Цією ініціативою ми прагнемо відкрити публічну розмову про роль мови в нашому спільному майбутньому - майбутньому без зв’язку з Росією. І коли настане час змін до Конституції, українське суспільство має бути готове сформулювати чіткий і обґрунтований запит на них", - зазначили у книгарні.
І мету було досягнуто, публічна розмова відбулася. Вона показала - якщо раптом книгарня "Сенс" раніше про це не здогадувалася - що мовне питання болісно розколює суспільство. Про це говорить хоча б реакція у соцмережах: багато хто вважає ініціативу книжників чудовою і підтримує чергову поразку російської мови в правах - мовляв, мова окупанта, і чорт з нею, геть з Конституції, інші категорично проти.
Але найбільше коментаторів обурив сам фамільярний підхід "Сенсу" - брати і на свій смак демонстративно викреслювати щось із тексту основного закону та ще й у День Конституції. За такий вчинок книгарню лають навіть багато хто з тих, хто до російської мови жодних симпатій не відчуває.
Думки “за” та “проти” в соцмережах розділилися приблизно порівну. Ті, кому ініціатива "Сенсу" сподобалася, захоплюються: "яка крута ідея!" Прихильники викреслювання російської мови ставлять під постом книгарні емодзі у вигляді сердець, аплодуючих рук та вогню. Також вони пишуть:
Ті, кого обурила зухвала "поправка до Конституції" від книжкового магазину, вважають, що "Сенс" пробив дно і навіть порушив закон. Коментатори стверджують, що вже написали заяви до СБУ та пропонують на вибір кілька статей кримінального кодексу, які нібито могли бути порушені. Зокрема, опоненти ініціативи пишуть таке:
Хтось пожалкував, що "на жаль, у нас немає статті у Кримінальному кодексі щодо зневаги до Конституції", бо в даному випадку було б дуже доречно. Але йому у коментарях запропонували аж три статті на вибір, яки нібито підходять: ст. 338 ККУ - Наруга над державними символами, ст. 109 - дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, та ст. 161 - порушення рівноправності громадян
"Ця стаття може бути застосована, якщо осквернення Конституції супроводжується розпалюванням національної, расової чи релігійної ворожнечі, або приниженням честі та гідності громадян", - додали читачі.
Окремим постом висловив своє обурення військовослужбовець ЗСУ та активіст Сергій Гнездилов. Він наголосив, що проти викреслення, бо це демонстративна неповага.
"Те, що зробила книгарня "Сенс" - неприпустимо. Перехреслювання будь-якої статті, слів чи навіть крапки в Конституції - це зневага до Конституції. Не робіть так", - написав він.
Гнезділову заперечили, що Конституція – не скрижалі від Бога. І пропонувати зміни до документу – це нормально. Втім, він наполягає, що пропонувати – нормально, а закреслювати – ні.
До речі, саме під дописом Гнезділова в коментарях прихильників викреслювання російської з Конституції виявилося набагато більше, ніж під дописом "Сенсу". Також там майже всі толерують форму, у якій книгарня це зробила.
"Це таке саме твоє СЗЧ, тільки в іншій галузі. Книгарня чітко окреслила мету: ініціювати публічну розмову, формувати запит на зміни", - нагадали Гнезділову його особистий публічний бунт, який багато хто вважав провокацією.
Окремо висловився щодо акції "Сенсу" народний депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський. Депутат обурюється, але не лише з приводу чергового наїзду на російську мову. Він зазначив, що міжнародна позиція воюючої України заснована на непорушності Конституції, і тут з’являється книгарня "Сенс" із подарунком пропаганді РФ.
"Складно уявити собі більший плювок на адресу десятків мільйонів російськомовних українців, і половини ЗСУ, що розмовляючи російською мовою захищають клоунаду магазину "Сенс". Неповагу до України та Конституції складно висловити сильніше, ніж це робить "Сенс", - підкреслив нардеп.
Бужанський зазначив, що книгарня "Сенс", на його думку, "дуже допомагає росіянам". І це також не добре.
"Росіянам, яким ми говоримо, що Конституція наша - це святе, до кожної коми та літери, і ми не обговорюємо жодних винятків із неї, про що б не йшлося, і про території, зазначені в ній, насамперед. А книгарня "Сенс" дає їм сигнал: та херня це, дивіться, навіть ми, скляна будка, можемо цілі абзаци викреслювати, отже, можна і вам. Ганебне дно", - розлючений Бужанський.
Нардеп також у іншому коментарі додав, що ситуація, за якої "це дно стало можливим", - пряма вина влади, всіх її гілок без винятку. Звісно ж, Бужанському нагадали, що він і є влада. Той визнав це, але підкреслив, що його совість чиста.
"Але я той єдиний представник влади, який говорячи про вину влади, у своє особисте виправдання може тицьнути пальцем у пачку законопроєктів, про відміну всієї цієї херні (щодо російської мови), які я вносив", - підсумував він.
Нагадаємо, два тижні тому мовний омбудсмен Тарас Кремінь ініціював перевірку концерту Verka Serduchka & Band у столиці, на якому звучали пісні російською. Тоді він говорив, що, на його думку, це могло порушити одразу кілька норм українського законодавства. Кремінь зазначав, що пісні мовою держави-агресора під час масового заходу є прямим порушенням статей 23 і 29 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють мовне середовище у сфері культури та публічних подій.
Але - сюрприз! - згодом Кремінь "здав назад" та виправдав Вєрку Сердючку за її російськомовні пісні. Він трохи розібрався у питанні та визнав, що Андрій Данилко нічого кримінального не зробив, бо виконувати пісні російською не заборонено законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.